Дихальний тренажер PARI O PEP

Дихальний тренажер  PARI O-PEP створює осцилювальний сприятливий тиск на видих. 
Ефективно мобілізує та видаляє бронхіальну  слиз і допомагає очистити дихальні шляхи.

PARI O-PEP створює Осциляторне Позитивне Експіраторне Тиск  на видиху в діапазоні 18-35 см H2O; кут, під яким утримується пристрій, визначає частоту коливань (зазвичай між 6 і 26 Гц) (Gumery et al 2002), а експіраторне зусилля пацієнта визначає тиск. 
Це поєднання формує основу техніки, яка покликана знизити в'язкість мокротиння й поліпшити мобілізацію секрету.

Застосовується для поліпшення відходження мокротиння у разі гострих і хронічних захворювань нижніх відділів дихальних шляхів, у разі таких захворювань, як-от:  

- муковісцидоз
- бронхіальна астма, 
- бронхоектатична хвороба,
- ателектаз,
— мукостаз, особливо виражений на периферії,
- колапс бронхів, 
- ХОБЛ.

Сприяє зменшенню кашлю й одишки, тренує дихальну мускулатуру.

Протипоказання:

- пневмоторакс,
- легенева кровотеча,
- кровохаркування, зокрема прожилки крові в мокроті,
- виражена емфізема,
- великі порожнини в легкому,
- важкі порушення діяльності серцево-судинної системи

Складається з:
- ергономічного овальної форми мундштука,
- сумки для зберігання і зручного перенесення.

Комплектація приладу:
- O-PEP Нижня частина
- Лійка
- Сталева кулька
- O-PEP Верхня частина

Складка:
1. Помістіть лійку в нижню частину 
2. Покладіть металеву кульку у лійку
3. Закрутіть верхню кришку

Етапи впливу PARI O PEP
1. Сталева кулька, що розташована в воронці, відіграє роль резистора та створює опір. Водночас ендобронхіальний тиск підвищується під час видиху пацієнта.
 
2. Внаслідок зростання тиску, сталева кулька відкриває вхід у лійку. Коли тиск зменшується, сталева кулька падає назад у лійку та закриває отвір воронки. Видихне повітря не може проникнути крізь отвори у верхній частині пристрою. Цикли повторюються і їхня частота залежить не тільки від сили дихання пацієнта, але й від кута нахилу тренажера. 
(Зміна частоти коливань залежно від положення флатера)

3. Унаслідок зміни тиску вібрації передаються в нижні дихальні шляхи, де вони сприяють відділенню секрету та стабілізують просвіт бронхів. Унаслідок ендобронхіальної перкусії мокротиння легше відділяється від стінок бронхів.

Правила респіраторної техніки

1.  Сидіти прямо (облокотися на спинку стільця або на підлозі, спершись до стіни), зручно, розслабитися, розправити плечі, ноги не напружені.
2.  Мундштук флаттера затиснути зубами та щільно охопити губами.
3.  Мова не має закривати отвір мундштука.
4.  Розмістити флатер горизонтально.
5.  Вдих — через ніс — повільний, спокійний, глибокий, на рахунок 1-2-3.
6.  Після вдиху — пауза 2-3-4 сек. (не напружуючись затримати дихання)
7.  Видих — середньої інтенсивності у флатер (не форсувати),  максимально до кінця, приблизно на рахунок 4-5-6-7-8-9-10.
8.  Техніка дихання аналогічна аутогенному дренажу: вдих — працюють м'язи живота та діафрагма, видих — живіт втягується в себе, грудна клітина звужується.
9.  Щітки під час видиху — напруги (не мають вібрувати), можна утримувати їх рукою.
10.  Головна мета — завжди домагатися відчутної вібрації в грудній клітці.

Режим занятий

1.  Число повторюваних дихальних циклів різне: 5-10 або 10-15 або 20-25
2.  Час одного заняття з флатером: від 3 до 5 хвилин
3.  У день можна проводити заняття: 1-3 рази

Додаткові рекомендації

1.  Працювати з флатером можна в положенні лежачи, розташувавши його під правильним кутом.
2.  З горизонтального положення флаттера, піднімаючи його вгору, можна збільшувати тиск під час видиху — підвищуючи дренажний ефект.
3.  Після кожного дихального циклу — відпочинок із спокійним діафрагмальним диханням.
4.  Потиснути передчасний кашель можна погойдуючи у флатер.
5.  Навчання можна починати з 2 років.

Часті помилки

1.  Неправильна посадка
2.  У разі надмірно форсованого видиху або під час дихання понад 5 хвилин настає стомлення, втома, запаморочення, нудота
3.  Вібрують щоки
4.  Нейризонтальне вихідне положення флатера, підняття вгору без урахування навантаження
5.  Неправильне положення флаттера в роті